GeezerVison

У JavaScript текстові дані зберігаються у вигляді рядків. Не існує окремого типу для одного символу.

Внутрішній формат для рядків завжди UTF-16, він не привʼязаний до кодування сторінки.

Лапки

Згадаймо види лапок.

Рядки можуть бути включені в одинарні лапки, подвійні лапки або зворотні знаки:

let single = 'одинарні-лапки';
let double = "подвійні-лапки";

let backticks = `зворотні-лапки`;

Одинарні та подвійні лапки по суті однакові. Однак зворотні лапки дозволяють нам вставляти будь-який вираз у рядок, загортаючи його у ${…}:

function sum(a, b) {
  return a + b;
}

alert(`1 + 2 = ${sum(1, 2)}.`); // 1 + 2 = 3.

Ще однією перевагою використання зворотних лапок є те, що вони дозволяють рядку охоплювати кілька ліній:

let guestList = `Гості:
 * Іван
 * Петро
 * Марія
`;

alert(guestList); // список гостей в кілька рядків

Виглядає природно, правда? Але одинарні або подвійні лапки так не працюють.

Якщо ми спробуємо їх використати в кілька рядків, буде помилка:

let guestList = "Гості: // Помилка: Unexpected token ILLEGAL
  * Іван";

Одинарні та подвійні лапки беруть свій початок з давніх часів створення мови, коли не було потреби у багатолінійних рядках. Зворотні лапки зʼявилися набагато пізніше і тому є більш універсальними.

Зворотні лапки також дозволяють нам задати “шаблонну функцію” перед першими зворотніми лапками. Синтаксис такий: func`string`. Функція func викликається автоматично, отримує рядок і вбудовані в неї вирази і може їх обробити. Це називається “теговим шаблоном”, це рідко використовується на практиці, але ви можете прочитати детальніше про це на MDN: Template literals.

Спеціальні символи

Ще можна створити багатолінійні рядки з одинарними та подвійними лапками за допомогою так званого “символу нового рядка”, записаного як \n, який позначає розрив рядка:

let guestList = "Гості:\n * Іван\n * Петро\n * Марія";

alert(guestList); // список гостей в декілька рядків, як і вище

Наприклад, ці два рядки рівнозначні, просто написані по-різному:

let str1 = "Привіт\nСвіт"; // два рядки з використанням "символу нового рядка"

// два рядки з використанням звичайного нового рядка та зворотних лапок
let str2 = `Привіт
Світ`;

alert(str1 == str2); // true

Є й інші, менш поширені “спеціальні” символи.

Усі спеціальні символи починаються зі зворотного слеша \. Його також називають “символом екранування”.

Оскільки він не зовсім звичайний, то якщо нам потрібно показати зворотний слеш \ у рядку, нам потрібно подвоїти його:

alert( `Зворотний слеш: \\` ); // Зворотний слеш: \

Так звані “екрановані” лапки \', \", \` використовуються для вставки цих лапок в рядок, який обмежено таким же типом лапок.

Наприклад:

alert( 'Ім\'я моє — Морж!' ); // Ім'я моє — Морж!

Як бачите, ми повинні “екранувати” лапку зворотним слешем \', оскільки інакше ця лапка означала б кінець рядка.

Звісно ж, потрібно “екранувати” лише такі лапки, якими обрамлений рядок. Або ще більш елегантним рішенням було б замість цього скористатися подвійними або зворотними лапками:

alert( `Ім'я моє — Морж!` ); // Ім'я моє — Морж!

Окрім цих спеціальних символів, існує також спеціальна нотація для кодів Unicode \u…, вона використовується рідко та описана в додатковому розділі про Unicode.

Довжина рядка

Властивість length містить в собі довжину рядка:

alert( `Моє\n`.length ); // 4

Зверніть увагу, що \n – це один спеціальний символ, тому довжина рівна 4.

Доступ до символів

Отримати символ, котрий займає позицію pos, можна за допомогою квадратних дужок: [pos], або викликати метод str.at(pos). Перший символ займає нульову позицію:

let str = `Привіт`;

// перший символ
alert( str[0] ); // П
alert( str.charAt(0) ); // П

// останній символ
alert( str[str.length - 1] ); // т
alert( str.at(-1) ); // т

Як бачите, перевага методу .at(pos) полягає в тому, що він допускає від’ємну позицію. Якщо pos від’ємне число, тоді позиція відраховується з кінця рядка.

Отже, .at(-1) означає останній символ, а .at(-2) – передостанній, тощо.

Квадратні дужки завжди повертають undefined для від’ємних індексів, наприклад:

let str = `Привіт`;

alert( str[-2] ); // undefined
alert( str.at(-2) ); // і

Ми також можемо перебрати рядок посимвольно, використовуючи for..of:

for (let char of "Привіт") {
  alert(char); // П,р,и,в,і,т (char — спочатку "П", потім "р", потім "и" і так далі)
}

Рядки незмінні

В JavaScript рядки не можна змінювати. Змінити символ неможливо.

Спробуємо показати на прикладі:

let str = 'Ой';

str[0] = 'о'; // помилка
alert( str[0] ); // не працює, тому що у попередньому рядку помилка

Можна створити новий рядок замість старого, записавши його в ту саму змінну.

Ось так:

let str = 'Ой';

str = 'о' + str[1]; // замінюємо рядок

alert( str ); // ой

В наступних розділах ми побачимо більше прикладів.

Зміна регістру

Методи toLowerCase() та toUpperCase() змінюють регістр символів:

alert( 'Інтерфейс'.toUpperCase() ); // ІНТЕРФЕЙС
alert( 'Інтерфейс'.toLowerCase() ); // інтерфейс

Або якщо ми хочемо перенести в нижній регістр конкретний символ:

alert( 'Interface'[0].toLowerCase() ); // 'і'

Пошук підрядка

Існує декілька способів для пошуку підрядка.

str.indexOf

Перший метод – str.indexOf(substr, pos).

Він шукає підрядок substr в рядку str, починаючи з позиції pos, і повертає позицію, де знаходиться збіг, або якщо збігів не було знайдено, то -1.

Наприклад:

let str = 'Віджет з ідентифікатором';

alert( str.indexOf('Віджет') ); // 0, тому що 'Віджет' було знайдено на початку
alert( str.indexOf('віджет') ); // -1, збігів не знайдено, пошук чутливий до регістру

alert( str.indexOf("ід") ); // 1, підрядок "ід" знайдено на позиції 1 (..іджет з ідентифікатором)

Необовʼязковий другий параметр pos дозволяє нам почати пошук із заданої позиції.

Наприклад, перший збіг "ід" знаходиться на позиції 1. Щоб знайти наступний збіг, почнемо пошук з позиції 2:

let str = 'Віджет з ідентифікатором';

alert( str.indexOf('ід', 2) ) // 9

Щоб знайти усі збіги, нам потрібно запустити indexOf в циклі. Кожен новий виклик починається з позиції після попереднього збігу:

let str = 'Хитрий, як лисиця, сильний, як Як';

let target = 'як'; // давайте знайдемо це

let pos = 0;
while (true) {
  let foundPos = str.indexOf(target, pos);
  if (foundPos == -1) break;

  alert( `Знайдено тут: ${foundPos}` );
  pos = foundPos + 1; // продовжуємо з наступної позиції
}

Той самий алгоритм можна записати коротше:

let str = "Хитрий, як лисиця, сильний, як Як";
let target = "як";

let pos = -1;
while ((pos = str.indexOf(target, pos + 1)) != -1) {
  alert( pos );
}

Існує незручність з indexOf в умові if. Ми не можемо помістити його в if таким чином:

let str = "Віджет з ідентифікатором";

if (str.indexOf("Віджет")) {
    alert("Є співпадіння"); // не працює
}

В прикладі вище alert не відображається, оскільки str.indexOf("Віджет") повертає 0 (це означає, що він знайшов збіг у початковій позиції). Це правильно, але if вважає, що 0 – це false.

Тому нам потрібно робити перевірку на -1, як тут:

let str = "Віджет з ідентифікатором";

if (str.indexOf("Віджет") != -1) {
    alert("Є співпадіння"); // тепер працює!
}

includes, startsWith, endsWith

Сучасніший метод str.includes(substr, pos) повертає true/false в залежності від того чи є substr в рядку str.

Цей метод доцільно використовувати, коли потрібно перевірити чи є збіг, але не потрібна позиція:

alert( "Віджет з ідентифікатором".includes("Віджет") ); // true

alert( "Привіт".includes("Бувай") ); // false

Необовʼязковий другий аргумент pos – це позиція з якої почнеться пошук:

alert( "Віджет".includes("ід") ); // true
alert( "Віджет".includes("ід", 3) ); // false, починаючи з 3-го символа, підрядка "ід" немає

Відповідно, методи str.startsWith та str.endsWith перевіряють, чи починається і чи закінчується рядок певним підрядком.

alert( "Віджет".startsWith("Від") ); // true, "Віджет" починається з "Від"
alert( "Віджет".endsWith("жет") ); // true, "Віджет" закінчується підрядком "жет"

Отримання підрядка

В JavaScript є 3 метода для отримання підрядка: substring, substr та slice.

str.slice(start [, end])

Повертає частину рядка починаючи від start до (але не включно) end.

Наприклад:

let str = "stringify";
alert( str.slice(0, 5) ); // 'strin', підрядок від 0 до 5 (5 не включно)
alert( str.slice(0, 1) ); // 's', від 0 до 1, але 1 не включно, тому лише символ на позиції 0

Якщо другий аргумент відсутній, тоді slice поверне символи до кінця рядка:

let str = "stringify";
alert( str.slice(2) ); // 'ringify', з позиції 2 і до кінця

Також для start/end можна задати відʼємне значення. Це означає, що позиція буде рахуватися з кінця рядка:

let str = "stringify";

// починаємо з 4-го символа справа, і закінчуємо на 1-му символі справа
alert( str.slice(-4, -1) ); // 'gif'

str.substring(start [, end])

Повертає частину рядка між start та end (не включаючи end).

Цей метод майже такий самий як і slice, але substring дозволяє задати start більше значення, ніж end (у такому випадку він просто поміняє значення start і end місцями).

Наприклад:

let str = "stringify";

// для substring ці два приклади однакові
alert( str.substring(2, 6) ); // "ring"
alert( str.substring(6, 2) ); // "ring"

// ...але не для slice:
alert( str.slice(2, 6) ); // "ring" (те саме)
alert( str.slice(6, 2) ); // "" (порожній рядок)

Відʼємні аргументи (на відміну від slice) не підтримуються, вони інтерпретуються як 0.

str.substr(start [, length])

Повертає частину рядка з позиції start, із заданою довжиною length.

На відміну від попередніх методів, цей дозволяє вказати довжину length замість кінцевої позиції:

let str = "stringify";
alert( str.substr(2, 4) ); // 'ring', починаючи з позиції 2 отримуємо 4 символа

Перший аргумент може бути відʼємним, щоб рахувати з кінця:

let str = "stringify";
alert( str.substr(-4, 2) ); // 'gi', починаючи з позиції 4 з кінця отримуєму 2 символа

Цей метод міститься в Annex B специфікації мови. Це означає, що його мають підтримувати лише браузерні рушії Javascript, і не рекомендується його використовувати. На практиці це підтримується всюди.

Давайте підсумуємо ці методи щоб не заплутатись:

Порівняння рядків

Як ми знаємо з розділу Оператори порівняння, рядки порівнюються символ за символом в алфавітному порядку.

Хоча, є деякі дивацтва.

1. Літера в малому регістрі завжди більша за літеру у великому:

   alert( 'a' > 'Z' ); // true

2. Літери з діакритичними знаками “не по порядку”:

   alert( 'Österreich' > 'Zealand' ); // true

   Це може призвести до дивних результатів, якщо ми відсортуємо ці назви країн. Зазвичай люди очікують, що Zealand буде після Österreich.

Щоб розуміти, що відбувається, нам слід бути в курсі, що рядки в JavaScript реалізовані з використанням UTF-16. Тобто, кожен символ має свій відповідний числовий код.

Існують спеціальні методи, які дозволяють отримати символ по коду і навпаки.

str.codePointAt(pos)

Повертає десяткове число, що є кодом символу на позиції pos:

// літери в різному регістрі мають різні коди
alert( "z".codePointAt(0) ); // 122
alert( "Z".codePointAt(0) ); // 90
alert( "z".codePointAt(0) ); // 122
alert( "z".codePointAt(0).toString(16) ); // 7a (якщо нам треба значення в шістнадцятковій системі числення)

String.fromCodePoint(code)

Створює символ за його кодом code

alert( String.fromCodePoint(90) ); // Z
alert( String.fromCodePoint(0x5a) ); // Z (ми також можемо використовувати шістнадцяткове значення як аргумент)

Тепер давайте подивимося на символи з кодами 65..220 (латинський алфавіт і трохи більше), створивши з них рядок:

let str = '';

for (let i = 65; i <= 220; i++) {
  str += String.fromCodePoint(i);
}
alert( str );
// alert виведе:
// ABCDEFGHIJKLMNOPQRSTUVWXYZ[\]^_`abcdefghijklmnopqrstuvwxyz{|}~€‚ƒ„
// ¡¢£¤¥¦§¨©ª«¬­®¯°±²³´µ¶·¸¹º»¼½¾¿ÀÁÂÃÄÅÆÇÈÉÊËÌÍÎÏÐÑÒÓÔÕÖ×ØÙÚÛÜ

Бачите? Спочатку виводяться великі символи, потім кілька спеціальних, потім символи нижнього регістру та Ö ближче до кінця виводу.

Тепер стає очевидним, чому a > Z.

Символи порівнюються за їх числовим кодом. Більший код означає, що символ більше. Код для a (97) більший за код для Z (90).

• Усі малі літери йдуть після великих, оскільки їхні коди більші.
• Деякі літери, як-от Ö, стоять окремо від основного алфавіту. Тут його код більший за будь-що від a до z.

Правильне порівняння

«Правильний» алгоритм порівняння рядків є складнішим, ніж може здатися, тому що для різних мов – різні алфавіти.

Отже, браузеру потрібно знати алфавіт якої мови використовувати для порівняння.

На щастя, усі сучасні браузери підтримують стандарт інтернаціоналізації ECMA-402.

Він забезпечує спеціальний метод для порівняння рядків з різних мов, дотримуючись їхніх правил.

Виклик str.localeCompare(str2) повертає ціле число, яке вказує, чи є str меншим, рівним чи більшим за str2 відповідно до правил мови:

• Повертає відʼємне число, якщо str менше, ніж str2.
• Повертає додатне число, якщо str більше, ніж str2.
• Повертає 0, якщо вони рівні.

Наприклад:

alert( 'Österreich'.localeCompare('Zealand') ); // -1

Цей метод насправді має два додаткові аргументи, зазначені в документації, що дозволяє явно вказати йому мову (яку він типово визначає опираючись на середовище. І від чого залежить порядок букв), і встановити додаткові правила, як-от чутливість до регістру або чи слід розглядати різницю між "a" та "á".

Підсумки

• Є 3 види лапок. Зворотні лапки дозволяють рядку охоплювати кілька ліній і застосовувати вбудовувані вирази ${…}.
• Ми можемо використовувати спеціальні символи, такі як розрив рядка \n.
• Щоб отримати символ, використовуйте: [] або метод at.
• Щоб отримати підрядок, використовуйте: slice або substring.
• Щоб перевести рядок у нижній/верхній регістри, використовуйте: toLowerCase/toUpperCase.
• Щоб знайти підрядок, використовуйте: indexOf, або includes/startsWith/endsWith для простих перевірок.
• Щоб порівняти рядки з урахуванням правил мови, використовуйте localeCompare, інакше рядки порівнюються за кодами символів.

Є кілька інших корисних методів у рядках:

• str.trim() – видаляє (“обрізає”) пробіли з початку та кінця рядка.
• str.repeat(n) – повторює рядок n разів.
• …та багато іншого можна знайти в посібнику.

Рядки також мають методи пошуку/заміни регулярними виразами. Але це велика тема, тому пояснюється в окремому розділі Регулярні вирази.

Крім того, на даний момент важливо знати, що рядки базуються на кодуванні Unicode, і тому виникають проблеми з порівнянням, які ми описали вище. Більше про Unicode у розділі Юнікод, внутрішня будова рядків.